Літературна кав'ярня


Літературно-музична композиція

"Білий лебідь - чорний лебідь" за творами Людмили Ромен.

Джерело: http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=319914


Download
Людмила Ромен. Із збірки "Білий лебідь - лебідь чорний"
Ромен Людмила.docx
Microsoft Word Document 17.6 KB

З парасолькою білого сонця...

 

        Є на світі люди, що ніби квіти, розкриваються навколишньому світу, даруючи свою природну красу. Стоїш і дивуєшся: скільки сонцесяйного у звичайній ромашці з білими крильцями пелюсток чи у дзвінкотливих келишках дзвоників… Отак і людина… Спілкуєшся з нею роками, й раптом… відкриваєш нові горизонти, нові глибини думок і почуттів… І по-справжньому радієш, коли поряд – ось такі квіти-сонечка!

Представляти Тетяну Вікторівну Гордієнко, вчителя української мови та літератури, редактора газети «Шкільні перлини» Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. В. Стрельченка як поетесу – немає потреби. Її вірші більше десятка років з’являються на шпальтах шкільної газети. Потреба в іншому – представити хочеться поетесу як Тетяну Бартош – саме під цим (дівочим) прізвищем Тетяна Вікторівна Гордієнко відома в українській поезії з 1976 року, відколи з’явився у друці її перший вірш на сторінках роменської газети «Комуністичним шляхом» (коли вона була дівчинкою 7 класу).

Відтоді поезія стала для неї таким природним явищем, як дихати сонцем, повітрям…

«Сонця біла парасоль» - перша поетична збірка Тетяни Бартош, яка щойно з’явилася у Сумському видавництві «Мрія-1».

Відкриваєш збірку – й одразу поринаєш у щирий глибинний світ авторки:

Усі мої слова – для тебе, Україно!

Для тебе я живу, і мислю, і творю.

Нема на світі цім милішої країни –

Найкращії слова тобі я говорю!

Її вірші – це сповідь чистої душі з усіма кольорами життя, де переплітаються у тісному поєднанні філософські, пейзажні та особистісні мотиви. Реальне і казкове наскрізно освітлене сонцем – його так багато, як і в душі поетеси!

Не розгубіть себе у буднях,

У чергах довгих ні за чим,

Не погасіть у лютім грудні

Душі воскреслої свічі.

Так, саме свіча у збірці є символом відродження, яка спонукає переборювати невдачі, йти далі, крізь «день і ніч – по вінця повні болю», коли доводиться в житті «ловить не зорі – лиш оріоніди…» І головне – не втрачати надії, любити «цей світ, як вчила мене мати!»

Окремо хочеться зазначити, що Тетяна Бартош у першій своїй поетичній збірці виступила і як автор неологізмів – власних мовних витворів: «живильною рікою», «розсиненою весною», «краплинно-жовті квіти», «сонцезайча весни», «яблуневоквітночистий сад», «зоренебо», «сонце златопере» …

Почитайте й самі переконаєтеся: у літературу прийшла справді талановита поетеса, з парасолькою білою сонця.

Хочеться побажати Тетяні Бартош подальших успішних сходинок і порадувати читачів незабаром новою книгою поезій!

Download
Поезія Тетяни Бартош
Поезія Тетяни Бартош.docx
Microsoft Word Document 180.8 KB

Поезія із сумським корінням

Літературна газета

№25(31) 11.12.2010

 

Сумщину без перебільшення можна зарахувати до найпоетичніших регіонів України, і не лишень в переносному значенні (природа тут справді унікальна), але й у прямому – ця родюча  чорноземна область подарувала  й продовжує дарувати  Україні і світові сотні уславлених  літературних  імен.

Починаючи від «Слова о полку Ігоревім», народження  якого історики пов’язують  із  древнім Путивлем, кожне тисячиліття й століття додавало до української літературної родини нові імена. Згадаймо літераторів-сумчан, які вже увійшли до української класики: Пантелеймон Куліш, Яків Щоголів, Павло Грабовський, Олександр Олесь,  Микола Хвильовий, Іван Багряний,  Пилип Капельгородський,  Борис Антоненко-Давидович, Микола Лукаш, Василь Чечвянський, Яків Мамонтов, Остап Вишня…

Представники покоління «грозового лихоліття»:  Платон Воронько,  Павло Ключина, Панас Кочура, Микола Данько, Йосип Дудка…

Поети, які недавно пішли в засвіти, залишивши по собі яскравий слід у літературі: Анатолій Таран, Леонід Татарченко, Володимир Затуливітер,  Дмитро Білоус,  Олекса Ющенко…

Сумські письменники до того ж – дружні, хоч це видається й дивним для літературної братїї. Вони тримають зв’язок із рідною землею,  використовуючи  передовсім потенціал Сумського земляцтва в м. Києві. Саме з ініціативи письменників-сумчан земляцтво заснувало Всеукраїнську літературну премію імені  Олександра Олеся, якою щорічно нагороджують   поетів  України за   кращу книгу лірики…  На Рибальській, 11, у київському офісі земляцтва, започатковане проведення «Літературних п’ятниць».

Земляки-літератори бажані гості на Сумщині. Без них не обходяться ні «Кролевецькі рушники» ( м. Кролевць), ні  «Кулішеві читання» ( м. Шостка), ні «Вишневі усмішки» ( м. Охтирка), ні Купальське свято в Недригайлові.…  

Отож знайомимо читачів із когортою сучасних українських поетів, активних членів Сумського земляцтва. Їхнє слово   заглиблене в  рідні сумські чорноземи. Тому й справжнє. Тому й талановите.

          Ознайомитися з поезією сучасних письменників Сумщини можна за посиланням: http://www.litgazeta.com.ua/node/1297

Download
Поезія з Сумським корінням
сумські письменники.docx
Microsoft Word Document 30.8 KB